Секрет припинення війни в Україні розкрито: одне рішення може змінити все
Переговори про припинення війни необхідно винести на рівень постійних членів Ради Безпеки ООН, вважає Ігор Чаленко.
Політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко заявив, що спільна позиція США та Китаю може змусити РФ припинити війну в Україні.
“Якщо ці дві найбільші держави дадуть однозначні сигнали, це може спрацювати. Підкреслюю: однозначні сигнали, тому що Китай дуже любить говорити завуальовано, і Сі так само часто говорить”, — підкреслив він в інтерв’ю Главреду.
За його словами, переговори про припинення війни необхідно підняти до формату постійних членів Ради Безпеки ООН.
“Зверніть увагу: Франція, Велика Британія, Сполучені Штати, Китай — це постійні члени Радбезу. Це могло б допомогти закріпити результати подальших переговорів на високому рівні та надати процесу, як люблять говорити китайці, легітимності”, — переконаний він.
Співрозмовник зазначив, що якщо буде однозначна позиція і Штатів, і Китаю щодо завершення російсько-української війни, тоді це змусить Путіна де-факто відступити.
“Додатково нагадаю, що неофіційна співпраця Штатів і Китаю вже була — у питанні ядерної зброї восени 2022 року, коли росіяни планували застосувати тактичну ядерну зброю проти України. Навіть мета була — Яворівський полігон. Але саме завдяки спільній позиції Пекіна і Вашингтона цього вдалося уникнути. Це демонструє, що співпраця двох найбільших столиць світу зараз цілком могла б привести до потрібного деескалаційного результату”, — додав Чаленко.
Геополітична партія: погляд експерта на Китай і США
Журналіст Вадим Денисенко зазначає, що Китай у протистоянні зі США не прагне до повної перемоги Росії або її повної поразки. На його думку, Пекін зацікавлений у тому, щоб Москва залишалася ослабленою і поступово зміщувала свій фокус на схід.
Денисенко припускає, що для Китаю найбільш вигідним сценарієм був би такий результат, за якого і Україна, і Росія могли б демонструвати власні успіхи, зберігаючи стратегічну гнучкість.
Експерт також підкреслює, що сучасна глобальна політика все частіше будується на тимчасових альянсах і гнучких угодах. У майбутньому, вважає він, США і Китай будуть змушені шукати точки взаємодії, розглядаючи українську кризу як елемент ширшої європейської стратегії.
