Ухилянтів хочуть саджати до в’язниці: подробиці нового скандального законопроєкта

30 січня до Ради подали оновлений законопроєкт про мобілізацію.

До Ради нардепи внесли новий законопроєкт, у якому пропонують кримінально карати усіх чоловіків, які незаконно виїхали за кордон під час війни. А що цікаво – один з ініціаторів і сам раніше підозрювався в отриманні хабара.

Усі подробиці – в TSN.UA.

Скільки українців за кордоном

Понад 4,5 млн українців виїхали за кордон від початку війни. І це лише за офіційними даними про легальний перетин кордону. А от скільки було нелегалів насправді або тих, хто виїхав до набуття чинності указу президента про воєнний стан, наразі точно невідомо.

Люди рятувалися від війни, втім нині багато міст України повернулися до фактично звичайного життя, водночас чоловіки, які виїхали, сплачують податки поза українським бюджетом. Це і є основною проблемою, про що вже не раз говорив президент Зеленський.

Чому чоловіки мають повернутися

Зеленський наголошував, що уряди країн мають право самі обирати: допомагати таким чоловікам далі чи ні, адже лише в Німеччині їх 200 тисяч. А ще президент зазначав, що силою волочити чоловіків назад до України ніхто не буде, хоча це питання справедливості.

Із цим не посперечаєшся, податки українські чоловіки, які не на фронті, все ж мають сплачувати в Україну задля підтримки економіки та того ж фронту. Втім, нардепи видали ну просто “геніальний” законопроєкт, у якому придумали, як залякати чоловіків і стимулювати вже зараз повертатися на Батьківщину.

Тож варіанти два: або додому, або в тюрму. Йдеться про законопроєкт №10453. Як зазначається у пояснювальній записці, документ передбачає посилення кримінальної відповідальності за незаконний перетин державного кордону України та введення кримінальної відповідальності за незаконний перетин кордону під час мобілізації.

Пропонується карати позбавленням волі на термін від 3 до 5 років за перетин кордону з метою ухилення від мобілізації. При повторній спробі або за злочин, здійснений групою осіб, передбачається позбавленням волі на термін від 5 до 8 років. До 12 років можуть отримати ті, хто намагається перетнути незаконно кордон із застосуванням насильства та зброї.

В законопроєкті пропонується внести нову норму до Кримінального кодексу про те, що особа, яка здійснила перетин державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, звільняється від кримінальної відповідальності за злочин, якщо повернулась на територію України впродовж шести місяців з моменту перетину кордону та добровільно заявила про факт скоєння злочину працівникам Державної прикордонної служби.

Такий оригінальний спосіб 6 місячної “відпустки” за кордоном. Повернутися мають усіх, хто виїхали за кордон – і до, і після 24 лютого 2022 року.

Хто вніс законопроєкт

Внесли у раду цей законопроєкт 31 січня, а ініціаторами виступили троє нардепів від партії “Слуга народу”: Сергій Кузьміних  , який до того ж раніше і сам був за крок від тюрми, адже підозрювався в отриманні хабаря в понад півмільйона гривень Олександр Горенюк, Анатолій Остапенко. 1 лютого документ був відправлений на розгляд у комітет.

Втім, нагадаємо, що 30 січня до Ради подали і оновлений законопроєкт про мобілізацію. Якщо його ухвалять, то військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років, які перебувають нині за кордоном, зможуть отримати будь-які консульські дії в закордонних дипломатичних лише за умовами наявності у них військово-облікових документів.

Але є й винятки, от як наприклад оформлення посвідчення на повернення в Україну, консульські дії щодо дітей, якщо другий батько – іноземець, оформлення спадщини. А от оформлення того ж паспорта громадянина України, закордонного паспорта громадянина України в установах за кордоном буде здійснюватися у разі наявності військово-облікових документів. І, як ви розумієте, рано чи пізно тим, хто у тому числі виїхав незаконно – засвітитися доведеться, адже паспорти мають строки ді

А для, так би мовити “внутрішніх ухилянтів” теж є “сюрприз”, адже у новому документі залишили минулу скандальну норму про накладання арешту на активи ухилянтів, якщо ті ігнорують повістки і не йдуть до ТЦК. Нагадаємо, що для появи в терцентр після вручення повістки у військовозобов’язаного є 10 днів, це ж стосується й тих, хто за кордоном, вони мають піти до закордонної дипломатичної установи України.

Але якщо ви прострочили названий термін, шанс виправитися все одно ще є, бо перед тим, як звернутися до суду, ТЦК спочатку направлятиме спеціальну вимогу протягом 5 днів в електронній формі, це у випадку, якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінеті військовозобов’язаного або в паперовій формі рекомендованим листом поштою. Якщо ж все прострочено, то на ухилянта накладатимуть такі собі санкції: можуть обмежити право на виїзд за кордон, керувати власною автівкою та навіть накласти арешт на кошти та інші цінності, у банку та інших депозитарних установах.

Слід зазначити, що такі обмеження впроваджуватимуть лише за ухваленням суду після подання ТЦК. Нагадаємо, що раніше ці повноваження хотіли передати безпосередньо військкоматам, що теж викликало в українців чимало обурення. До речі, щодо автомобілів, – ймовірно, буде шанс залишитися взагалі без авто.

Народний депутат Ярослав Железняк звернув увагу, що у тексті версії нового законопроєкту про мобілізацію, який Кабмін 30 січня передав до Верховної Ради, є пункт про вилучення транспортних засобів і обмеження їх використання.

Коли нові правила можуть запрацювати на практиці

Наголошуємо,  що це – лише проєкт закону, який під час розгляду парламентом може знову зазнати суттєвих змін. А тепер про не менш важливе. Коли ж врешті буде відомо всі-всі остаточні пункти та коли законопроєкт стане законом і запрацює. Так-от, законопроєкт про мобілізацію депутати можуть розглянути вже 6-9 лютого, але увага, раніше березня Закон не набуде чинності.

Чому так – також пояснював нардеп Ярослав Железняк. Отож, після усіх попередніх процедур, якщо депутати підтримають документ, а для цього треба щонайменше 226 голосів у першому читанні, то буде потрібно ще одне голосування за скорочення строку правок. Потім знову Комітет має розглянути всі правки.

Коли винесуть законопроєкт на друге читання, буде залежати від Комітету, але, очевидно, що не раніше ніж 22 лютого. Після розгляду правок має відбутися вже фінальне голосування, знову ж таки, голосів має бути мінімум 226 у другому читанні. Нардеп припускає, що потім, дуже ймовірно, що хтось з депутатів внесе блокуючу постанову і потрібно буде ще одне голосування, щоб Спікер підписав закон. Після цього закон ще має підписати Президент і лише після того, як закон набуде чинності, почнеться місяць перехідного періоду. Словом, раніше квітня явно нові правила не запрацюють на ділі.

Новий законопроєкт про мобілізацію – що відомо

Нагадаємо, Кабмін з другої спроби вніс до парламенту законопроєкт про мобілізацію. Наразі і досі тривають дискусії щодо його впровадження.

Ветеран війни та колишній командир роти батальйону “Айдар” Євген Дикий вважає, що оновлений закон про мобілізацію в Україні мав би розв’язати дві основні проблеми –  установлення строку служби та відповідальність для ухилянтів.

Законопроєкт про мобілізацію має бути справедливий, вважає секретар РНБО України Олексій Данілов.