В Україні прийняли нові правила бронювання: хто втратить “бронь” з 1 вересня
В Україні радикально змінили правила бронювання від мобілізації. Все, що відомо про нові коефіцієнти зарплат, жорсткі ліміти та вимоги до бізнесу.
В Україні суттєво змінили критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для національної економіки та можуть претендувати на бронювання працівників від мобілізації. Нові правила передбачають значно жорсткіші вимоги до рівня заробітних плат, масштабів діяльності, кількості працівників, обсягів виробництва та географії роботи бізнесу. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у наказі №6954 від 24 червня 2026 року.
Главред зібрав основні зміни.
Мінекономіки встановило нові критерії для підприємств національної економіки
Наказом затверджено новий перелік критеріїв, за якими підприємства, установи та організації можуть бути визнані такими, що мають важливе значення для галузей національної економіки. Саме цей статус є однією з ключових умов для подальшого бронювання працівників під час дії воєнного стану.
Документ передбачає, що підприємство повинно працювати у сферах, за які відповідає Міністерство економіки, та відповідати хоча б одному із затверджених критеріїв.
“Підприємство визначається таким, яке має важливе значення для галузей національної економіки, якщо воно за видом економічної діяльності належить до сфер, у яких Мінекономіки забезпечує формування та реалізацію державної політики, та відповідає одному з таких критеріїв”, — йдеться в наказі.
Серед підстав для отримання відповідного статусу названо отримання державних грантів на розвиток переробної промисловості, виконання контрактів для Мінекономіки строком не менше шести місяців, перебування у сфері управління міністерства, проведення незалежної експертизи нормативно-правових актів у сфері економіки, а також низку інших вимог.
Для частини компаній зарплатні вимоги збільшили у два-три рази
Однією з найбільш резонансних норм наказу стали нові вимоги до рівня заробітної плати працівників.
Відтепер підприємства із чисельністю не менше 50 працівників повинні виплачувати середню зарплату не нижче середньої по країні, помноженої на коефіцієнт два, щоб отримати можливість бронювання.
“Розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників за останній календарний місяць складає не нижче середньої заробітної плати по країні за останній звітний податковий рік помноженої на коефіцієнт 2”, — зазначено у документі.
Для підприємств із меншою кількістю працівників вимоги виявилися ще жорсткішими.
Для компаній із чисельністю працівників від 20 осіб встановлено норму щодо виплати середньої зарплати на рівні не нижче середньої по країні, помноженої вже на коефіцієнт три.
“Розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників за останній календарний місяць складає не нижче середньої заробітної плати по країні за останній звітний податковий рік помноженої на коефіцієнт 3”, — наголошується в наказі.
Важливим критерієм стала діяльність одразу у кількох областях
Окрему увагу Мінекономіки приділило компаніям, які працюють одразу в кількох регіонах України. Згідно з новими правилами, підприємство може отримати статус важливого для економіки, якщо здійснює діяльність щонайменше у трьох областях України та має документально підтверджену присутність у цих регіонах.
“Провадження діяльності на території трьох і більше областей України”, — зазначено серед критеріїв.
При цьому компанія повинна мати щонайменше десять застрахованих працівників за останній календарний місяць.
Додатково встановлено фінансову вимогу щодо сплати податків. За останні три місяці підприємство має забезпечити сплату податків та єдиного соціального внеску не менш як на 24 тисячі гривень у кожній із трьох областей діяльності.
Нові преференції отримали індустріальні парки та великі інвестори
Наказ також передбачає окремі підстави отримання статусу критично важливого для підприємств, які реалізують масштабні інвестиційні проєкти. До переліку включено учасників індустріальних парків, які офіційно здійснюють діяльність у межах зареєстрованих промислових майданчиків.
“Є учасником індустріального парку та здійснює господарську діяльність в межах індустріального парку”, — зазначено серед критеріїв.
Також право на отримання відповідного статусу отримують підприємства, які уклали спеціальні інвестиційні договори щодо реалізації проєктів зі значними інвестиціями.
Йдеться насамперед про переробну промисловість, виробництво біогазу та біометану, поводження з відходами, а також видобувні галузі, за винятком окремих видів діяльності, визначених законодавством.
Особливі правила запровадили для лісового господарства
Окремий блок наказу присвячений підприємствам лісової галузі.
Для отримання статусу важливого підприємства у цій сфері та можливості бронювання працівників компанія повинна відповідати одночасно двом критеріям.
Перший передбачає наявність у постійному користуванні не менше 2500 гектарів лісогосподарських земель або щонайменше десяти працівників та річний дохід від 10 мільйонів гривень.
“Має право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення загальною площею не менше 2500 гектарів”, — йдеться у документі.
Крім того, основним видом діяльності підприємства мають бути лісівництво, лісозаготівля або надання допоміжних послуг у лісовому господарстві.
Нові критерії торкнулися природоохоронних установ
Статус важливих для економіки також можуть отримати установи природно-заповідного фонду.
До них віднесено природні та біосферні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади та окремі наукові установи екологічного профілю.
“Природний заповідник, біосферний заповідник, національний природний парк”, — перелічено в наказі.
Для природоохоронних територій встановлено мінімальні площі. Зокрема, для національних парків і заповідників вона повинна становити не менше 800 гектарів, а для ботанічних садів — щонайменше 15 гектарів.
Також право на відповідний статус отримали наукові установи, які займаються екологічним моніторингом, дослідженням морських екосистем, охороною довкілля та розробкою природоохоронних нормативів.
Для аграріїв встановили окремий перелік вимог
Значна частина наказу присвячена підприємствам агропромислового комплексу. Для визнання важливими для національної економіки аграрні підприємства повинні відповідати щонайменше двом критеріям із визначеного переліку.
Однією з вимог є обробіток не менше 1000 гектарів сільськогосподарських угідь.
“Здійснюють оброблення угідь сільськогосподарського призначення на площі не менше 1000 гектарів”, — зазначено в документі.
Альтернативою може бути наявність багаторічних насаджень на площі не менше 50 гектарів або річний дохід від 40 мільйонів гривень.
Крім того, наказ містить великий перелік КВЕДів, які охоплюють вирощування зернових, овочів, фруктів, ягід, розведення худоби та птиці, виробництво добрив, агрохімії, ветеринарних препаратів, сільськогосподарської техніки, харчових продуктів, напоїв, продукції переробної промисловості, рибництва та аквакультури.
Визначено вимоги для меліоративних організацій
Нові правила також поширюються на організації водокористувачів. Для отримання статусу важливого підприємства вони повинні мати у власності об’єкти меліоративної інфраструктури, передані з державної або комунальної власності.
“Здійснює обслуговування інженерної інфраструктури меліоративної мережі на території понад 500 гектарів”, — зазначено серед умов.
Крім того, така організація повинна мати щонайменше п’ятьох застрахованих працівників.
Нові обмеження встановили для іноземних компаній та представництв
Наказом визначено й критерії для постійних представництв іноземних компаній та міжнародних організацій, які працюють в Україні.
Такі структури повинні вести діяльність в Україні щонайменше два роки, бути офіційно зареєстрованими та перебувати на податковому обліку.
“Вони не провадять діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь”, — наголошується в документі.
Окремо передбачено, що щодо компаній або їхніх кінцевих бенефіціарів не повинні діяти санкції, які визнає Україна.
Також для іноземних представництв встановлено одну з найжорсткіших зарплатних вимог — середня заробітна плата працівників повинна бути не нижчою за середню по країні, помножену на коефіцієнт три.
Спеціальні умови встановлено і для представництв іноземних медіа. Вони повинні бути акредитованими в Україні, вести діяльність не менше двох років та відповідати всім базовим вимогам щодо санкційних обмежень, податкового обліку та рівня заробітних плат.
Нові правиля бронювання для банків
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила нові критерії, за якими визначатимуть важливі для української економіки підприємства. Це потрібно для того, щоб бізнес міг бронювати своїх працівників за прозорими й чесними правилами.
Сьогодні в Україні діє урядова постанова № 76, яка вимагає від будь-якого підприємства обов’язково відповідати трьом критеріям (наприклад, не мати заборгованості по сплаті податків чи єдиного внеску, дотримуватися певного рівня заробітних плат тощо). Якщо компанія не відповідає бодай одному, то втрачає право на бронювання. Якщо ж усе добре, тоді профільний орган оцінює компанію за своїми галузевими критеріями.
Для ринків капіталу такі правила розробляє Комісія. До чинних правил, які діють ще з минулого року, додали чотири головні зміни.
Перша стосується безпеки. Раніше Комісія відмовляла в бронюванні лише тим компаніям, де серед власників були росіяни чи білоруси. Тепер правила стали суворішими. Статус критичного не зможе отримати підприємство, якщо у структурі його власності є резиденти будь-яких країн із “зони ризику”, які підтримують агресію, або люди під санкціями.
Друга зміна захищає ключових гравців ринку — так званих “системно важливих професійних учасників”. Мова йде про найбільші компанії, від роботи яких безпосередньо залежить стабільність усього фінансового сектору.
Третя зміна стосується об’єктів критичної інфраструктури. Тепер, якщо підприємство належить до цього списку, Комісія має підставу віднести його до критично важливих. Наразі у сфері Комісії є лише одне таке підприємство.
Четвертий пункт прибирає плутанину та дублювання повноважень між відомствами. Нові правила Комісії взагалі не стосуються банків та фінансових установ, якими керує Національний банк України. Це закриває лазівку, коли банк після відмови в НБУ міг спробувати подати документи ще й до Комісії.
Найближчим часом проєкт правил опублікують на сайті Комісії, щоб провести громадське обговорення. Учасники ринку та експерти зможуть подати свої пропозиції. Коли всі відгуки опрацюють, фінальний текст затвердять остаточно і відправлять на реєстрацію до Міністерства юстиції.
Чому роботодавці вимагають проходити ВЛК перед бронюванням – чи впливає ВЛК на отримання броні
Фахівці у сфері військового права підкреслюють, що відсутність актуального висновку військово-лікарської комісії не блокує процедуру бронювання. На сьогодні законодавство не містить норми, яка б прямо пов’язувала отримання відстрочки для працівника критично важливого підприємства з обов’язковим проходженням медогляду. Про це йдеться у відповіді на порталі Юристи.UA.
“Юридично відсутність ВЛК наразі не впливає на можливість отримання бронювання. Якщо Ви бронюєтеся через “Дію”, система точно пропустить. Але роботодавець може вимагати проходження”, — акцентував адвокат В’ячеслав Кирда.
Правник пояснив, що після цифровізації процедури значна частина перевірок здійснюється автоматично. Під час подання заявки через електронні сервіси система насамперед перевіряє наявність працівника у відповідних державних реєстрах, його офіційне працевлаштування та належність до категорії військовозобов’язаних осіб. Відомості щодо проходження ВЛК на цьому етапі не є визначальними.
Водночас адвокат звернув увагу, що на практиці окремі підприємства можуть встановлювати додаткові внутрішні вимоги до персоналу. Через це працівники нерідко стикаються із ситуаціями, коли формально закон не вимагає проходження медичного огляду, але роботодавець наполягає на такій процедурі.
Юристи пояснили, як працює бронювання через цифрові сервіси
Після запуску електронних механізмів оформлення бронювання процедура стала значно простішою та швидшою. Значна частина процесів тепер відбувається без особистого відвідування державних установ, а перевірки виконуються автоматично.
Юристи зазначають, що під час електронного подання документів ключове значення мають дані з державних реєстрів. Система аналізує інформацію про працевлаштування людини, її належність до військового обліку та відповідність іншим встановленим критеріям.
Водночас відсутність інформації про проходження військово-лікарської комісії не створює технічних перешкод для оформлення бронювання. Саме тому багато працівників успішно отримують відстрочку навіть за відсутності нещодавно пройденого медогляду.
“Жодних автоматичних блокувань через відсутність відмітки про проходження ВЛК під час електронного бронювання не передбачено”, — наголошують фахівці з військового права.
Що робити військовозобов’язаним у разі вимог пройти медогляд
Попри відсутність прямої законодавчої вимоги, юристи радять кожну ситуацію розглядати індивідуально. Причина полягає в тому, що на практиці можуть діяти додаткові розпорядження або внутрішні рішення підприємств, які впливають на порядок оформлення документів.
Фахівці звертають увагу, що роботодавці часто прагнуть забезпечити максимальну відповідність кадрової документації вимогам військового обліку. Саме тому окремі компанії можуть вимагати від співробітників оновлення даних або проходження медичних процедур.
Крім того, свою роль можуть відігравати рекомендації або вказівки територіальних центрів комплектування. У деяких випадках це створює ситуацію, коли працівнику доводиться самостійно оцінювати ризики та ухвалювати рішення щодо проходження ВЛК.
“Сам факт відсутності медогляду не позбавляє права на бронювання, однак у конкретних обставинах можуть виникати додаткові організаційні питання”, — пояснюють правники.
Як ще можуть змінитися правила бронювання
Після внесення урядом змін до системи бронювання дискусія перемістилася до питання ефективності нових механізмів для економіки та оборонного комплексу. На думку народного депутата Олександра Федієнка, чинні нововведення насамперед спрямовані на підвищення прозорості та мінімізацію зловживань. Парламентарій зазначає, що підприємства оборонної сфери суттєвих змін практично не відчують. Натомість для бізнесу в реальному секторі економіки нові критерії можуть виявитися складнішими через посилення вимог, зокрема щодо рівня заробітних плат.
“Зміни у системі бронювання практично не торкнуться підприємств, які працюють на оборонку. Що ж стосується підприємств, які ведуть бізнес у реальному секторі економіки, то, звичайно ж, не всі зможуть “витягнути” підвищення вимог до рівня середньої зарплати. Тож нам треба розвивати не тільки економічне бронювання, а й бронювання фахівців”, — зазначив Олександр Федієнко.
Депутат також звернув увагу, що в Україні працює велика кількість компаній, які не мають прямих контрактів із державою, але фактично є частиною оборонного виробництва через складні ланцюги постачання. Саме такі підприємства можуть зіткнутися з найбільшими труднощами після запровадження нових правил.
За словами парламентарія, чинна система не завжди враховує специфіку роботи підприємств, які забезпечують виробничі процеси великих оборонних компаній. У результаті частина критично важливих спеціалістів може втрачати можливість отримати бронювання лише через формальні критерії.
Федієнко наголошує, що навколо великих виробників оборонної продукції сформувалася ціла мережа малих та середніх компаній, які виготовляють окремі комплектуючі, матеріали або вузли для кінцевого продукту. Без їхньої роботи функціонування оборонного сектору може бути ускладнене.
На його думку, уряд повинен або надати таким підприємствам додаткові можливості для отримання статусу критично важливих, або створити окремий механізм бронювання спеціалістів, які працюють у таких компаніях.
“Наприклад, я був на підприємстві, яке виробляє наземні роботизовані комплекси. У нього багато малих постачальників, зокрема один робить деталі з металу — це зовсім інше підприємство, яке не має критичності, відповідно, там немає бронювання. І цю ситуацію треба міняти”, — наголосив народний депутат.
Чи змінилися ліміти бронювання – чого чекати з 1 липня
Суттєві зміни відбулися і в частині контролю за квотами бронювання. Як пояснила в коментарі Факти ICTV молодша юристка юридичної компанії “Муренко, Курявий і Партнери” Анастасія Швиткіна, базовий ліміт для більшості підприємств залишився незмінним.
Йдеться про правило, за яким заброньованими можуть бути до 50% військовозобов’язаних працівників підприємства. Водночас держава посилила механізми контролю за дотриманням цієї норми.
Тепер інформація про кадрові зміни, звільнення працівників або інші фактори, які впливають на співвідношення заброньованих і незаброньованих працівників, перевірятиметься значно ретельніше. Підприємства повинні будуть оперативно реагувати на будь-які відхилення від встановлених квот.
“Якщо підприємство перевищить дозволений ліміт бронювання, керівник зобов’язаний протягом 10 робочих днів привести кількість заброньованих працівників у відповідність до встановленого ліміту”, — зазначила Анастасія Швиткіна.
Які наслідки чекають на підприємства за перевищення квот
Нові правила передбачають не лише посилення контролю, а й конкретні наслідки для бізнесу у разі недотримання встановлених вимог. Якщо ліміт бронювання буде перевищений, підприємству доведеться оперативно скасовувати частину відстрочок.
На практиці це означає необхідність проведення відповідних дій через портал “Дія”. В окремих випадках керівництву доведеться визначати, кого саме із працівників залишити заброньованим, а чиє бронювання анулювати.
Юристка наголосила, що контроль здійснюватиметься шляхом автоматичного обміну даними між державними реєстрами. Це значно ускладнює можливість приховати порушення або затягнути виконання вимог.
“Контроль за дотриманням квот здійснюватиметься шляхом обміну інформацією між державними реєстрами, тому ігнорування вимог щодо усунення перевищення лімітів може стати підставою для втрати статусу критично важливого підприємства”, — зазначила правчиня.
Принцип “один працівник — одна квота” та нові вимоги для бізнесу
Ще одним важливим нововведенням стала поява принципу “один працівник — одна квота”, який запроваджений постановою Кабінету Міністрів №692. Він стосується військовозобов’язаних, які працюють одночасно на кількох роботодавців.
Відтепер такий працівник повинен враховуватися лише для одного підприємства під час розрахунку ліміту бронювання. Метою новації є усунення ситуацій, коли одна людина фактично використовується кількома компаніями для збільшення своїх квот.
Водночас експерти звертають увагу, що технічна реалізація цього механізму ще триває. Частина функціоналу в електронних сервісах потребує доопрацювання, тому державні органи можуть додатково надавати роз’яснення щодо практичного застосування нових правил.
“Фактично постанова №692 значно посилює вимоги до підприємств, які користуються механізмом бронювання, та прив’язує його до реальної економічної діяльності компаній”, — зазначила Анастасія Швиткіна.
Окремо правники наголошують, що одним із головних завдань бізнесу найближчим часом стане своєчасне підтвердження статусу критично важливого підприємства до 1 вересня 2026 року. Також роботодавцям рекомендують ретельно перевіряти відповідність зарплатним критеріям, контролювати квоти бронювання та готувати пакет документів для підтвердження критичності. Особливу увагу цьому питанню мають приділити резиденти Дія.City та ІТ-компанії, для яких відповідність галузевим критеріям стала однією з ключових умов збереження права на бронювання працівників.
