“Є два варіанти захиститись”: як Україна може протидіяти балістиці РФ
Жданов пояснив, як Україна може протидіяти російській балістиці.
Нинішня інтенсивність російських ракетних ударів безпосередньо пов’язана з тим, що Кремль усвідомлює обмежені можливості України у протидії балістичним ракетам. Про це в коментарі ТСН.ua заявив військовий експерт, полковник запасу Генерального штабу ЗСУ Олег Жданов.
За його словами, про нестачу ракет в Україні офіційно повідомляли ще близько двох місяців тому.
Експерт зазначає, що війна дедалі більше набуває характеру протистояння на виснаження, у якому вирішальним стане те, яка зі сторін першою втратить ресурси.
Він додав, що Україна концентрує удари по логістичній, фінансовій та нафтогазовій інфраструктурі Росії, намагаючись максимально послабити її економіку. Натомість РФ, усвідомлюючи обмежені можливості України, завдає ударів по широкому колу цивільних об’єктів, зокрема по продовольчих і поштових складах, використовуючи свій потенціал на максимум.
“Щомісяця РФ виготовляє близько 60 ракет. Суттєво підсилить спроможності Росії допомога від Північної Кореї, яка надає їй пускові установки та ракети”, – каже він.
Жданов також вважає, що найближчими цілями російських ракет буде не лише Київ. За його словами, існує інформація про можливу підготовку ударів по Миколаєву, Одесі та Дніпру. Він пояснив, що вибір цілей значною мірою визначається дальністю польоту російських ракет. Зокрема, комплекси “Іскандер” мають радіус дії до 500 кілометрів, однак пускові установки зазвичай розміщують приблизно за 50 кілометрів від кордону, тому гарантована дальність застосування становить близько 420–450 кілометрів.
Підсумовуючи, експерт наголосив, що доти, доки Україна не отримає ефективних засобів протидії балістичним ракетам, Кремль не бачитиме серйозних перешкод для продовження таких атак.
“У нас є два варіанти захиститися. Перший і, на мою думку, основний: нам треба терміново мати в наявності балістику для завдавання ударів. Російська пускова установка перебуває на стартовій позиції максимум 20-30 хвилин. Другий варіант: наша балістика по Москві. Уявіть, якщо б Москва сьогодні вночі отримала б такі удари, як ми. У них би дуже сильно змінилися б настрої. Нам треба “бігти” колосальними темпами у напрямку здобуття власної балістики”, – каже Жданов.
На його оцінку, після останнього масованого обстрілу російським військам знадобиться приблизно тиждень, щоб підготувати наступний удар.
Жданов також зазначив, що Київ і надалі залишатиметься пріоритетною ціллю для Росії. На його думку, ситуація могла б змінитися, якби аналогічних ударів зазнавала Москва, однак наразі Путін не відчуває загрози симетричної відповіді, тому продовжує атаки. Удари по інших українських містах, за словами експерта, Кремль використовує як додатковий інструмент тиску на Україну.
В чому небезпека нової тактики РФ
Росія впродовж липня використала для ударів по Україні більше балістичних ракет, ніж здатна виготовити за один місяць. Крім того, з 1 липня окупанти, за оцінками, витратили до двох третин від запланованого річного виробництва протикорабельних ракет “Циркон”. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
На думку експертів, Росія змушена скорочувати свої запаси, оскільки Україна нині стикається з труднощами у перехопленні балістичних ракет, що спонукає Кремль активніше застосовувати саме цей тип озброєння.
За інформацією Повітряних сил ЗСУ, протягом липня російські війська випустили по Україні 107 балістичних ракет і 20 ракет “Циркон”. Водночас, за оцінками Головного управління розвідки Міністерства оборони України, російська промисловість щомісяця виробляє близько 60 балістичних ракет “Іскандер-М” і ще приблизно 40 ракет для зенітного комплексу С-400.
“Росія, схоже, використовує свої арсенали, щоб продовжувати збільшувати кількість балістичних ракет, які вона запускає проти України, оскільки ці ракети мають вищий рівень успішності, ніж дрони та крилаті ракети. Російські збройні сили одночасно зменшили кількість безпілотників, які вони запускають у кожному нічному пакеті, запустивши 2955 у липні 2026 року порівняно з 5749 у червні 2026 року”, – зауважили аналітики.
