“За кордоном важче переживати”: українці масово повертаються додому – The Wall Street Journal

Українці починають масово повертатися до регіонів України, де зараз відносно спокійно після виходу звідти окупантів. У людей різні причини, чому вони їдуть додому – хтось хоче побачити родичів, когось надихають співвітчизники, які допомагають армії, а є такі, хто просто не може переживати за Україну, перебуваючи за кордоном.

Останніми днями статистика показує, що додому повертається більше людей, ніж виїжджають з України. Так, 14 травня до ЄС та Молдови виїхало 37 тис. людей, а повернулися 46 тис. Хоча за кордоном ще залишаються мільйони. За даними ООН, з початку війни з України виїхали 6 млн людей, а в Україну прибули близько 1,5 млн, повідомляє видання The Wall Street Journal.

Майже три місяці тому Ганна Копилова із двома дітьми втекла з Києва до північної Італії, де її батьки мають власний будинок. Але днями вона попрощалася з дітьми та вирушила назад в Україну.

“Мені страшно. Але коли бачиш цю хоробрість у новинах, хочеш бути частиною цього”, – заявила жінка.

Її колишній чоловік не дозволив везти дітей назад в Україну. Але вона все одно їде сама. Її нинішній коханий служить у територіальній обороні. Вона сподівається возити продукти, одяг у звільнені від загарбників населені пункти: “У мене є машина, руки та ноги. Я теж можу допомогти”.

З початку вторгнення РФ і до сьогодні міграція не припиняється в обидві сторони. У перші тижні тисячі чоловіків повернулися в Україну з різних країн світу, щоби захищати свою Батьківщину. Дехто доставляє з-за кордону гуманітарну допомогу. Хтось вивозив родичів, але потім повертався тощо. Сьогодні в Україну переважно повертаються жінки. Хоча такої статистики немає, на кордонах у чергах на виїзд із ЄС дуже багато саме жінок.

Черга на поїзд із польського Перемишля до Києва

Любов П’ятецька 15 травня поверталася до України з двома дітьми. Два місяці вона прожила у друзів у Швеції. І хоча там були чудові комфортні умови, почуття любові тягнуло її додому. Тим більше, що вдома залишився чоловік, військовий, з яким практично не було зв’язку за кордоном.

“Всі у Швеції казали мені: залишись, будь ласка, залишись… Це любов, яка повертає мене додому. Любов до України та чоловіка. Незважаючи на дуже комфортні умови життя у Швеції, у нас було відчуття, що ми опинилися не в тому місці”, – заявила жінка.

Любов П'ятецька з дітьми

Репатріанти усвідомлюють небезпеку. Оскільки навіть звільнені міста зазнають обстрілів. Так, у день візиту до Києва генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша Росія здійснила обстріл, снаряд поцілив у 21-поверховий будинок в центрі міста, загинула журналістка Віра Гирич. Але вони йдуть на ризик заради комфорту та затишку у власному житлі. При цьому люди не відкидають, що доведеться знову тікати.

Уродженка Донбасу Марина Волинець двічі тікала від війни – у 2014 році вона виїхала до сестри до Амстердама, але, не знайшовши там роботи, повернулася в Україну, влаштувалась у Києві. Після початку вторгнення РФ вона знову вирушила до Амстердама. Але вже повернулася до Києва. Чоловік Марини працює кухарем у армії. А її батьки постійно перебували в Україні.

“Мені важче залишатися осторонь і просто чекати закінчення війни, не знаючи, коли це станеться. Так, вдома буде важче, страшніше і небезпечніше, але принаймні це буде наше сімейне життя”, – заявила жінка.

Війна змусила більш ніж 5 млн українців покинути країну. І чим довше біженці перебувають за кордоном, тим сильніший ризик, що вони не повернуться до України. Після завершення бойових дій це може призвести до серйозної кризи на ринку праці. Тому владі доведеться розробити спеціальні програми, які стимулюють українців повертатися на батьківщину. Для цього потрібно працювати одразу за трьома напрямами: із самими мігрантами, з місцевою владою та українським бізнесом. Про це розповів експерт у сфері міграційної політики Андрій Гайдуцький.

OBOZREVATEL