За цим могло стояти більше: чому Токаєв раптово закликав Путіна завершувати війну

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час зустрічі з Володимиром Путіним закликав припинити бойові дії та повернутися до переговорів. Його слова пролунали тоді, коли війна дедалі сильніше б’є по енергетичній логістиці в Каспійському регіоні та економічних інтересах Казахстану.

Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в ефірі 24 Каналу пояснив, що за цією заявою могли стояти не лише прагнення миру. На його думку, Токаєв захищає економічні інтереси Казахстану, однак частина його слів могла бути вигідною і Кремлю.

Війна б’є по інтересах Казахстану

Заява Токаєва пролунала після того, як українські далекобійні удари почали зачіпати енергетичну логістику в Каспійському регіоні. Росія використовує цю акваторію для експорту енергоресурсів, однак із нею пов’язані й економічні інтереси Казахстану та великих західних компаній.

За словами Буряченка, зі Сполучених Штатів уже лунали сигнали не атакувати судна, які не належать Росії. Американський бізнес вклав мільярди доларів у видобуток, геологічну розвідку та перевезення казахстанської нафти й газу. Одне з уражених суден російського тіньового флоту, за наявною інформацією, було зафрахтоване американською компанією та могло перевозити або готуватися перевозити казахстанські енергоресурси.

Якщо судно перебуває в санкційних списках і фактично є частиною російського тіньового флоту, для нас воно є законною ціллю. Якщо воно продовжує перевозити російські енергоресурси, ми реалізовуватимемо свої далекобійні санкції значно швидше, ніж західні країни ухвалюють економічні пакети,– наголосив Буряченко.

Війна також порушила маршрути, якими енергоресурси й товари мали йти з Китаю через Казахстан і Росію до Європи. Тепер логістику поступово переорієнтовують через Каспій, Азербайджан, Грузію, Вірменію та Туреччину, тоді як західні інвестори, які вкладалися в старі маршрути й трубопроводи через Росію, втрачають гроші.

Токаєв тут не стільки виступає миротворцем, скільки намагається захистити національні інтереси Казахстану та іноземних інвесторів, які вклали гроші в природні ресурси країни,– пояснив експерт.

Казахстан не має достатнього впливу, щоб самостійно зупинити війну, тому Токаєв звертається безпосередньо до Путіна, від дій якого залежить подальша стабільність регіональної торгівлі та енергетичної логістики.

Токаєв міг озвучити вигідний Кремлю сценарій

У словах президента Казахстану був іще один важливий сигнал. Він не лише закликав зупинити бойові дії, а й запропонував повернутися до стамбульських домовленостей 2022 року, від яких раніше відмовилася Україна.

Це вже схоже на те, що Токаєва в Москві попросили озвучити кремлівські наративи,– зазначив Буряченко.

Раніше Росія переконувала Сполучені Штати, що окреме припинення вогню не потрібне, а сторони мають одразу укласти остаточну мирну угоду. Кремль намагався просувати цей підхід через так званий “дух Анкориджа”, однак реалізувати його не вдалося.

За оцінкою експерта, запропонований Москвою договір передбачав би умови, фактично капітуляційні для України. Тепер росіяни можуть повертатися до попереднього плану, який починається з припинення вогню та подальших переговорів за стамбульським сценарієм.

Токаєв міг стати своєрідною пробною кулею, яка має повернути стамбульські домовленості до міжнародного порядку денного переговорів Росії,– пояснив він.

Після цього Кремль зможе посилатися не лише на власні вимоги, а й на слова президента Казахстану. Москва може подавати повернення до пропозицій 2022 року як необхідний крок заради регіональної та енергетичної стабільності, тому така заява Токаєва нині особливо вигідна Росії.